Лійкоподібна діаграма й критерій Еггера

Лійкоподібна діаграма показує кожне дослідження за ефектом і стандартною похибкою. Точні дослідження лежать угорі поблизу об’єднаного ефекту, неточні розсіюються ширше внизу: утворюється лійка. Якщо з одного боку бракує досліджень, наприклад бо малі дослідження без ефекту лишилися неопублікованими, діаграма перекошена. Критерій Еггера перевіряє цю асиметрію за допомогою регресії ефекту на стандартну похибку.

Приклад: Критерій Еггера p = ,19: чітких свідчень асиметрії немає (мала потужність за малої кількості досліджень).

Обережно: Менше ніж із 10 досліджень критерій має малу потужність (Sterne та колеги, 2011). Асиметрія може означати й справжні відмінності між малими та великими дослідженнями.